Сучасні комп’ютерні технології широко застосовуються у різних сферах життєдіяльності людини. Ми можемо констатувати той факт, що в наш час ніхто аргументовано не зможе спростувати твердження про значний якісний крок розвитку суспільства та окремої людської особистості саме завдяки практичному використанню комп’ютерних пристроїв та сучасних інформаційних технологій у широкому спектрі сфер життєдіяльності людини.

         Якщо уважно проаналізувати спосіб і рівень використання цих технологій і пристроїв у різних організаціях чи установах, або на різних кафедрах нашого університету ми можемо з’ясувати яким чином використовується це обладнання та виділити три основні ступені його використання:

1.     Комунікативний

2.     Професійний

3.     Рівень розробника

Звісно, це досить умовні рівні, які не мають чітких меж але ієрархічної структури, тобто якщо ви використовуєте комп’ютерні технології відповідно до другого або третього рівня, ви обов’язково володієте і першим.

         Розберемо окремо кожен із зазначених рівнів:

Перший – комунікативний. Згідно назві, на цьому рівні основний напрямок використання комп’ютера – зв’язок, спілкування, отримання і передача інформації. Наприклад, листування з колегами, отримання електронної кореспонденції, пошук і копіювання потрібної інформації із глобальної мережі Інтернет, виготовлення і друкування документів і т. і.

Другий – професійний. Це стосується основної професії користувача комп’ютерних технологій, якщо він фізик – проведення фізичних досліджень за допомогою комп’ютера, якщо він письменник – то в цьому випадку його інструмент - комп’ютер, якщо це художник – один із його творчих інструментів – комп’ютер.

Третій рівень – найвищий і називається рівнем розробник невипадково. Розробники це фахівці, які створюють нові прилади і пристрої, а в даному випадку – вони розробляють нове програмне забезпечення, або вдосконалюють вже існуюче. Для того, щоб виготовити будь яку програму, потрібно мати добрі знання багатьох, не завжди споріднених, дисциплін. Насамперед, треба знати:

Ø загальні принципи і методи програмування

Ø хоча б одну із мов, якими ці програми записуються,

Ø основні інструменти розробника (середовище розробки)

Окрім того, треба бути обізнаним фахівцем у своїй основній спеціальності, для того щоб знати нагальні потреби і проблеми у цій конкретній галузі.

         Зважаючи на все вищезгадане, зрозуміло, чому досить часто при розробці програмного забезпечення створюються робочі групи у складі спеціалістів різноманітних галузей, які працюють над створенням програм для певного фаху. В них входять програмісти, консультанти та тестувальники. Всіх можна віднести до третьої групи – розробників.

        Мета нашого курсу досягти другого - професійного рівня використання сучасних комп’ютерних технологій. Це значить, що ви, обов’язково, зможете застосовувати у своїй творчій роботі можливості, які надають два перші рівня – комунікативний та професійний. Прийоми і методи роботи з ком’ютером першого рівня ви вивчали у курсі «Інформатика», тому ми починаємо безпосередньо із знайомства з професійними сучасними пакетами графічних програм, але по мірі їх вивчення та практичного використання ми будемо повертатись до давно знайомих нам із курсу інформатики загальноприйнятих методів і способів використання інформаційних технологій та з допомогою нових відомостей, знань та навичок професійного рівня відкривати для себе нові, більш зручні, ефективні способи творчої роботи. Впевненість у цьому дає нам основний принцип на якому побудовані всі комп’ютерні інформаційні технології – принцип надмірності інформації. Логічний зміст цього принципу дає нам таку аксіому – Будь-яке завдання може бути вирішено декількома різними способами. Якщо, ви на даний момент знаєте тільки один спосіб виконання поставленої задачі, це означає, що інші способи ви маєте ще відкрити для себе.

         Тож перейдемо до вивчення загальних основ комп’ютерної графіки, як частини сучасних комп’ютерних технологій.

На сьогоднішній день є два основні способи відтворення графічного зображення на екранах моніторів та збереження їх в цифровому вигляді у сховищах електронної інформації, якими в наш час являються комп’ютерні диски. Перший (хронологічно) спосіб має математичну форму запису – формулу, і називається ВЕКТОРНИМ. Всім відомо ще із середньої школи, що відрізок, вектор, пряма або крива лінія, будь-яка фігура чи площина мають математичну інтерпретацію, тобто формулу, за допомогою якої можна описати і намалювати цей графічний об’єкт у системі математичних координат. Цю властивість використовували програмісти на початку комп’ютерної ери, виводячи на чорні екрани моніторів геометричні фігури. Прості лінії та геометричні фігури, відповідно, мають прості формули, якими вони описані, при чому зміна відносного розміру (збільшення або зменшення без зміни форми графічного об’єкту) виконати дуже просто через зміну числових коефіцієнтів біля змінних. Саме тому, графічне зображення побудоване за ВЕКТОРНИМ способом легко масштабувати – збільшувати, або зменшувати без втрати якості зображення. Більш складні графічні об’єкти описують частинами, розбиваючи на прості фігури або лінії та групують.

         Другий спосіб має назву РАСТРОВИЙ і являє собою описання кожної крапки зображення, яке виводиться на моніторі.

РАСТР – це сукупність усіх крапок, що складають зображення на поверхні екрану монітора. В такому разі, прийдеться позначити всі крапки, або як їх називають ПІКСЕЛІ, навіть ті що безпосередньо не входять до графічної композиції, а є фоном. Зважаючи на цю особливість растрового способу запису зображення та приймаючи до уваги що кількість крапок на екрані монітора може складати: 800 * 600 = 480000; чи 1024 * 768 = 768432 крапок, а кожна із цієї немалої кількості має бути описана хоча б по двох параметрах – колір та яскравість світіння, виводимо, що записане зображення у растровий спосіб буде значно більше аніж у векторний.

Попри цієї суттєвої відмінності, векторний та растровий спосіб відтворення комп’ютерної графіки є основними складовими комп’ютерного дизайну. Звісно, що кожна складова цієї дисципліни має свої інструменти, яким притаманні особливі властивості, які можуть суттєво відрізнятись один від одного. Незважаючи на всі відмінності дві складові сучасного комп’ютерного дизайну растрова і векторна графіка – взаємодоповнюючи способи образотворчого мистецтва сьогодення.

Комп’ютер, як інструмент художника, почав використовуватись всього 15-20 років назад, тому ми маємо сказати, що саме зараз іде становлення, формування та розвиток відповідних прийомів та методів роботи і навчання дизайнерів. Більшість здобутків у сфері комп’ютерної графіки – це результат практичної роботи дизайнерів та художників всього світу, які мають у своєму творчому інструментарії новий багатофункціональний потужний інструмент – комп’ютер. Саме робота цих майстрів – піонерів сучасного мистецтва дає матеріал для розбудови сучасної школи комп’ютерного дизайну і буде давати його надалі, тому що бурхливий розвиток інформаційних комп’ютернх технологій і апаратних пристроїв, які працюють за ними потребує постійного процесу вивчення та вдосконалення знань і практичних навичок роботи.

Програмне забезпечення для комп’ютерного дизайну ділиться на три основні групи:

1.     Програми векторної графіки – наприклад, пакет програм Corel Draw; Microsoft Visio; Corel Designer і т. д..

2.     Програми растрової графіки – наприклад, Adobe Photoshop, Adobe ImageReady і т. д..

3.     Програми-переглядачи – Infan View; XnViewer; Microsoft Office Document Imaging і т. д.

Практика показала, що малювати зручніше використовуючи інструменти векторної графіки, (Навіть у програмах растрової графіки інструменти малювання векторні – прим. автора) тому курс лекцій ми починаємо зі знайомства саме з пакетом програм векторної графіки Corel Draw.

Продукція Corel Corporation відома і використовується дизайнерами всього світу досить давно. Найбільш поширений номер розробки Corel сьогодні «11», та вже з’явилась у користуванні і «12»-та версія, а кілька років назад цифра біля назви програми була менше «10» – «7», «8», «9». (хоча «9»-та версія подекуди використовується і зараз – прим. автора) Регулярно виходять нові релізи та доповнення до існуючих програм, а також з’являються нові спеціалізовані програми для вирішення певних дизайнерських завдань. Саме тому Corel Draw сьогодні – це пакет програм високого рівня інтеграції між собою. Від версії до версії склад пакету програм векторної графіки Corel Draw змінювався. Теперішній складу пакету Сorel Draw такий:

-       Сorel Draw – векторний редактор;

-       Сorel PHOTO-PAINT – растровий редактор;

-       Corel TRACE – програма-трасувальник;

-       Corel CAPTURE – програма «захвату» зображень;

-       Corel R.A.V.E. – програма-аніматор;

-       Bitstream Font Navigator – менеджер шрифтів;

Найбільш цікава для нас зараз програма, та що призначена для малювання та створення графічних композицій Сorel Draw – векторний редактор. У цьому програмному продукті зібрані всі необхідні інструменти, за допомогою яких ми маємо можливість, при наявності певних знань та навичок, виконати майже необмежене коло завдань графічного дизайну. Програма має стандартний інтуїтивно зрозумілий інтерфейс операційної системи Windows (існує варіант для операційних систем Mac –прим. автора)

Після запуску програми і завантаження програмного середовища, на екрані монітора ми побачимо загальний вигляд програми Сorel Draw та невеличке вікно діалогу, яке пропонує нам вибрати один із варіантів завантаження файлу з яким ми будемо працювати. (див мал. 1) Якщо таких файлів іще нема, з допомогою цього ж віконця створюємо новий файл векторного зображення.

СКАЧАТИ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ